Отже, школа й іспити, позаду. Тепер тебе можна гордо іменувати студентом. Це не так просто, як здається. Особливо в перший рік навчання. Тому що у ВНЗ (вищий навчальний заклад) все буде по-іншому. І вчорашньому школяреві не завжди легко вписатися в нове, студентське життя. Ось вам корисні поради Порада 1 Не нервуйся. У перші дні й навіть тижні навчання ти напевно будеш почувати розгубленість, а то й пригніченість - все навколо незнайоме, народу багато, і нібито нікому до тебе немає діла. Це неприємний, але абсолютно нормальний стан, пов'язаний з адаптацією до нових обставин, що дуже скоро пройде. Але поки ти погано орієнтуєшся в тонкощах коридорів і нумерації аудиторій, візьми собі за правило виходити з дому (або гуртожитку) хвилин на 10-15 раніше, ніж того вимагає час на дорогу до коледжу. По-перше, не запізнишся на першу пару, а по-друге, не будеш зайве нервувати. Порада 2 Потрібних людей треба знати в обличчя. Тому в перші ж дні розвідай, де знаходиться завідуючий твого відділення, заглянь туди, познайомся з куратором твоєї групи. Це допоможе потім оперативно вирішувати різні питання. Порада 3 Розклад - це твоя Біблія. На відміну від шкільного, розклад в коледжі може змінюватися, тому не лінуйся заглядати в нього.
Порада 4 Не відтягуй відвідування бібліотеки. Теоретично підручників повинно вистачати на всіх студентів, але це тільки теоретично. На ділі ж діє принцип "хто не встиг, той спізнився", і переможеним в цій гонці дістаються самі старі і пошарпані видання, а то й зовсім нічого. Заздалегідь дізнайся, що потрібно мати при собі, щоб тебе записали в бібліотеку.
Порада 5 ІІз записником в руці обійди навчальні кабінети, які можуть знадобитися. Запиши дні і години їх роботи, з'ясуй, що потрібно для користування ними. Поцікався, до якої години відкрита їдальня. Поспішай звести знайомство з одногрупниками (однокурсниками). Як правило, ці люди стають друзями на все життя. Все в той же корисний записник запиши номери їх телефонів і адреси електронної пошти, особливо телефон старости групи. Не соромся телефонувати однокурсникам, щоб уточнити розклад занять, термін здачі контрольних, рефератів і т. д.
Порада 6 Запасися достатньою кількістю зошитів. Той, хто, не бажаючи "тягати зайву вагу", пише всі конспекти в один зошит, робить велику помилку: готуватися до іспитів з таких записів буде неймовірно важко. На звороті обкладинки запиши прізвище, ім'я та по батькові викладача, який викладає предмет. Дізнайся дні та години, коли він буває в коледжі, і внеси в записник.
Порада 7 Подбай про те, щоб в сумці завжди лежали "про запас" 1-2 ручки - паста у них має властивість зазвичай закінчуватися в самий відповідальний момент. На лекціях дуже корисно мати при собі ручку червоного або зеленого кольору або кольоровий маркер - з їх допомогою можна по ходу справи підкреслювати найбільш важливі формули і визначення, ставити пам'ятні знаки на полях, виділяти нові терміни і т. д. Для занять з мов (української, іноземної) заведи не один, а кілька зошитів: у самій товстий записуй граматичні правила і міцну теоретичну мудрість, в тих, що тонший, роби вправи. Про всяк випадок тримай у сумці хоча б один чистий зошит - на всяк випадок, бо може стати в нагоді.
Порада 8 Як можна швидше навчися конспектувати лекції. Це нескладно, головне - розробити систему символів і зрозумілих тобі скорочень. Усі символи разом з розшифровкою запиши на зворотному боці обкладинки зошита. Конспектуючи, не економ на папері. Залишай в зошиті поля для додаткових нотаток. Пам'ятай, що лекція не диктовка, тому не потрібно записувати за лектором слово в слово. Записуй лекцію у вигляді тез. Не страждай, якщо у тебе не відразу буде виходити. Ведення конспекту - особлива наука, що вимагає тренування. Якщо відчуваєш, що безнадійно відстаєш, залиш в зошиті вільне місце - можливо, інші виявляться спритнішими, і після лекції ти в них спишеш, заповнивши ці пропуски.
Порада 9 Налаштуйся на те, що підготовка до сесії починається ... з першого заняття. Перед черговою лекцією не лінуйся хоча б побіжно переглянути конспект попередньої. Заодно з'ясуй, чи багато залишилося зовсім темних місць. Якщо прояснити їх не вдається навіть за допомогою підручника, не соромся звернутися до викладача - краще, якщо ти запитаєш його зараз, ніж він потім - на іспиті. Читати літературу теж треба починати відразу. На семінарах не відсиджуйся в куточку, а веди себе активно - виступай з доповненнями, уточненнями, задавай питання. Якщо при цьому не будеш пропускати лекції та практичні заняття, то маєш реальний шанс потрапити в привілейовану касту "автоматників".
Порада 10 Радій! Студентське життя буває один раз в житті, і воно неповторне! У нас в коледжі проводяться всілякі вечори гумору, бали та дискотеки, не лінуйся їх відвідувати та брати участь. Потім буде що згадати.
Як успішно скласти іспит: сім простих секретів
Незабаром іспити. Як здати усе на «відмінно» і зберегти здоров’я? Вчені з Університету Східного Лондона дослідили, як напої впливають на успішність. Студентів-добровольців попросили розповісти, що вони пили перед екзаменом. Ті з них, хто вгамовував спрагу звичайною водою, здавали іспити на 10% успішніше порівняно з любителями кави і газованих напоїв. Керівник дослідницької групи професор Кріс Паусон вважає, що вода покращує роботу головного мозку, "загострюючи" зв'язки між клітинами. Інформаційні потоки стають ефективнішими. Тож для успішної здачі екзамену досить перед ним... випити склянку води. Не зайвими будуть і дихальні вправи. Психологи вважають їх найкращим способом вгамувати хвилювання. За їх словами, навіть така проста вправа, як 3 глибокі вдихи і видихи, заспокоїть і налаштує на позитив. При підготовці до іспиту не треба намагатися охопити неосяжне: за кілька днів весь обсяг інформації все одно не запам'ятати. Простіше вичленувати для себе головне, структурувати інформацію і придумати власні приклади. Узагальнити ж знання допоможе... шпаргалка. Не обов'язково користуватися нею на іспиті - спрацює зорова пам'ять. Під час підготовки не можна забувати про прогулянки та зміну діяльності. І звичайно ж, здоровий 8-годинний сон. Ще одна маленька хитрість – шоколад. Перед самим іспитом можна з'їсти кілька шматочків. Це допоможе зосередитися на завданні. А ще шоколад є відмінним антидепресантом: він і смачний і корисний, і допомагає впоратися зі стресом. Як опанувати ораторським мистецтвом
. Хороший оратор - це той, хто вміло підносить і розкриває тему свого виступу. Він вільно висловлює думки і талановито опановує увагою слухачів. Не у всіх є такі вроджені здібності, але їх нескладно придбати. Інструкція - Відпрацюйте хорошу дикцію. Тоді слухачі будуть розуміти вас і серйозно сприймати сказане. Слідкуйте за тим, щоб правильно вимовляти слова, чітко їх промовляти, і за тим, щоб ваша мова була плавною, а не обривистій. - Думайте про слухачів. Готуючи виступ, поміркуйте про людей, які будуть вас слухати, про те, що може бути їм цікаво, як привернути їх увагу. Користуючись порівняннями, наочними прикладами і іншими ораторськими прийомами, говорите про те, що знайоме слухачам, буде їм зрозуміло і торкнеться їх. - Робіть паузи. Вони необхідні для того, щоб "center"підкреслювати та виділяти головні думки, а також щоб слухачі мали можливість поміркувати над сказаним вами. - Слідкуйте за зовнішнім виглядом. Хоча він безпосередньо не впливає на ваші ораторські здібності, охайний зовнішній вигляд дозволить вам відчувати себе впевненіше. Одягаючись в акуратну, відповідну і чистий одяг, ви виявите повагу до слухачів і допоможете їм налаштуватися на важливість ваших слів. - Користуйтеся планом. Якщо ви вивчите текст напам'ять, то можете збитися під час виступу через найменшого відволікання. Щоб цього не сталося, відзначте на аркуші паперу основні моменти, на які хочете звернути увагу. Готуючись до виступу і репетируючи, користуйтеся цим планом і прагніть кожен раз одну думку висловлювати різними словами. Це допоможе вам не розгубитися при аудиторії. - Продумайте вступ. Кажуть, що перші 30 секунд є ключовими. Якщо вам не вдасться залучити і зацікавити своїх слухачів з самого початку, то вони навряд чи будуть уважно вас слухати і пропустять важливі думки, на які ви зверніть увагу. - Не використовуйте незнайомі, мудрі і не зрозумілі іншим слова. Це не буде розташовувати слухачів, а навпаки, змусить їх думати, що ви високої думки про себе, а значить, поблажливо ставитеся до них. - Користуйтеся питаннями. Навіть якщо вони риторичні (не потребують відповіді вголос), вони допоможуть слухачам стежити за ходом ваших думок і про себе аналізувати те, що ви говорите. - Жестикулюйте і відпрацьовуйте міміку. Без цього ваша мова буде «сухою» і нудною.
Уміння слухати і конспектувати лекції
Значне місце у підготовці фахівців з вищою освітою займають лекції. Лекція — це чіткий, системний виклад окремої наукової проблеми або теми. Мета лекції полягає також у допомозі студентам оволодіти методами самостійної роботи з підручниками, посібниками, першоджерелами. Лекція — один з найважливіших чинників в організації навчальної діяльності студентів. Робота студентів безпосередньо на лекції і над лекцією потребує значних зусиль. Основні вимоги, пов´язані з лекційною формою навчання, такі: уміти не лише слухати, а й сприймати, усвідомлювати зміст лекції; систематизувати одержані знання в конспектах; уміти творчо осмислювати матеріал лекції у процесі самостійної роботи Успішне сприймання лекції потребує психічного напруження — уваги, уяви, логічного мислення, пам´яті. Для мобілізації психічних потенцій необхідно: - своєчасно зайняти робоче місце, підготувати зошит, письмове приладдя для записів; - ознайомитися зі змістом попередньої лекції для встановлення логічного зв´язку з наступною; - зусиллям волі зосередити увагу на змісті лекції; - з´ясувати зміст лекції, окремих її частин шляхом ставлення запитань лектору, якщо у цьому є потреба. Самоорганізація і самодисципліна є запорукою успішного сприйняття лекції
Засвоєння лекційного матеріалу буде мати більшу ефективність, якщо лекцію не лише слухати, а й записувати, тобто конспектувати. Це сприяє глибокому осмисленню навчального матеріалу, використанню його при підготовці до семінарських чи практичних занять, заліків і екзаменів. Уміння правильно вести конспект лекцій формуються поступово. Звичайно, першокурсники намагаються повністю, слово в слово, вести записи лекцій. Така спроба, як правило, не має успіху, виявляється невдалою: повністю записати лекцію не вдається, студент швидко стомлюється, а головне — у нього не задіяне активне мислення, немає аналізу і синтезу змісту лекції. Несистематизовані записи окремих уривків не дають можливості відновити зміст лекційного матеріалу пізніше при підготовці до семінарських занять чи підсумкового контролю. Тому головне, до чого треба прагнути при конспектуванні лекції, — записувати в логічній послідовності суттєві думки, положення, викладені в лекції, які є результатом аналізу і синтезу власного мислення. Треба мати на увазі й такі вимоги до ведення конспектів лекцій:
з кожної навчальної дисципліни потрібно мати окремий зошит, на титульній сторінці якого слідзазначити назву навчальної дисципліни, курс, прізвище та ініціали студента, вчений ступінь, звання, прізвище, ім´я і по батькові лектора; з лівого боку кожної сторінки варто відводити широкі поля (4—5 см), на яких під час лекції і пізніше при самостійному опрацюванні матеріалу можна робити помітки;
записи потрібно робити чорнилом і розбірливо; цитати, важливі думки виділяти чорнилом іншого кольору.
Треба навчитися швидко писати. Це досягається, у першу чергу, за рахунок умовних позначень і скорочень окремих слів і фраз. Однак, не варто скорочувати закінчення слів, оскільки це може викликати спотворення їх змісту під час роботи з конспектом. Скороченню, як правило, підлягають слова і фрази, які найбільш часто вживаються в тому чи тому лекційному курсі, вони виробляються практикою конспектування.
Для студента важливо вміти поєднувати роботу думки і руки, розподіляти увагу, зосереджувати її на головному. Це дає змогу здійснювати своєрідну "фільтрацію" навчального матеріалу. Тут відбуваються два процеси: відокремлення другорядного від головного, узагальнення і систематизація змісту лекції
Головні думки, на відміну від другорядних, звичайно виділяються інтонацією, сповільненим темпом мовлення лектора. Систематизація досягається вмінням студентів виділяти вузлові питання, здатністю до узагальнення і логічного осмислення послідовності та взаємозв´язку окремих компонентів лекції.
Конспектуючи лекцію, треба повністю записувати назву теми, план, рекомендовану літературу. Особливу увагу необхідно приділяти записам правил, цитат, формул, схем тощо.
Як працювати з книгою ЧОТИРИ ЗАВДАННЯ, ЯКІ ПОВИННІ БУТИ РОЗВ’ЯЗАНІ ПІД ЧАС ЧИТАННЯ:
Перше завдання - це зрозуміти і засвоїти прочитаний матеріал. Друге завдання - продумати прочитане. Третє завдання – зробити з прочитаного потрібні для пам’яті виписки. І, нарешті, четверте завдання – це усвідомити, чого нового навчила Вас книга. ЯК ПРАЦЮВАТИ З КНИГОЮ: 1. Для ознайомлення із загальним змістом книги необхідно прочитати: а) титульну сторінку – прізвище автора, заголовок, рік видання; б) анотацію (коротку інформацію про книгу), вміщену на зворотному боці титульної сторінки; в) передмову або вступ. 2. Під час читання: а) звернути увагу на назви окремих розділів, частин, параграфів тощо. б) вдумливо ставитися до слів і словосполучень, виділених різними шрифтами (курсивом, р о з р я д к о ю, жирним та ін.); в) з’ясувати значення незрозумілих слів за допомогою словників та енциклопедій; г) звернути увагу на посилання (позначається зірочкою* або цифрою 1) одразу ж уважно прочитати пояснення (внизу сторінки). 3. Для засвоєння змісту прочитаного необхідно: а) поділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них найголовніше; б) скласти план, тематичні виписки, тези або конспект.
ЯК ЧИТАТИ КНИГУ: 1. Пам’ятай: читання – одне з найголовніших завдань у самоосвіті, ставитись до нього треба серйозно. 2. Внутрішньо налаштуйся на читання, Не поспішай, не «ковтай» зміст книжки, а читай уважно, вдумливо, намагайся запам’ятати прочитане. 3. Зміст треба осмислювати. Не можна допускати механічного фіксування тексту. 4. Вчися читати швидко, не проговорюючи про себе, охоплюй поглядом цілі фрази, речення. 5. Для свідомого сприйняття прочитай передмову. Перегортаючи сторінки, обміркуй заголовки. 6. Коли чогось не розумієш, не поспішай гукати на допомогу інших. Спочатку спробуй сам розібратися. Користуйся словниками, довідниками. 7. Роби помітки, виписки, за потреби склади план (тези, конспект). 8. Найцікавіше запам’ятай, Порівнюй прочитане з уже відомими фактами, знайди місце в системі знань. 9. Прочитавши книжку, обміняйся думками і враженнями про неї з друзями, дай оцінку. Згадай основні образи, події, думки. 10. Порівняй власну думку про книжку з відгуками і рецензіями на неї: один розум добре, а колективний – краще. 11. Зроби відповідні записи у читацькому щоденнику.
. Як запам'ятати інформацію 10 ефективних способів Набридли нескінченні стікери і закладки? «У мене погана пам'ять», - думає той, хто не знає ефективних способів запам'ятовувати інформацію. «Не варто опускати руки і думати, що саме у вас пам'ять погана, - стверджує Марк Шід (автор блога Productivity Lessons). Секрет в тому, щоб навчитися запам'ятовувати, підібравши методику, яка підійде саме вам». Ми підібрали кілька найцікавіших способів - рекомендуємо випробувати їх все! 1. Пишіть листи. Дослідження, проведене в 2008 році в Університеті Кіото, показало: якщо перед тим, як приступити до зубріння, протягом 15-20 хвилин згадувати і записувати свої сумні думки і найдрібніші неприємності, що відбулися за останній час, ефективність навчання різко зросте. Справа в тому, що все негативне ми запам'ятовуємо дуже добре. Не самий веселий метод, але реально працює. 2. Бережіть природу. Виявляється, традиція вітчизняних студентів готуватися до іспитів на дачі дуже мудра. Три роки тому психологи з Мічиганського університету з'ясували: споглядання природи підвищує когнітивну функцію на цілих 20%. До речі, необов'язково виїжджати на цю саму природу, можна просто розглядати фотографії протягом 5-10 хвилин. 3. Кричіть голосніше. Слова запам'ятовуються на 10% краще, якщо їх викрикувати. Необов'язково, звичайно, кричати на весь будинок «кішка!», «Гуляти!». Достатньо по кілька разів голосно і виразно вимовити кожне слово. 4. Будьте емоційні. Ще одна порада для тих, хто вивчає важкі мови: зображайте жестами всі слова і фрази, які ви вчите. Буквально: якщо учите відмінювання дієслова «стрибати» - пострибайте. А якщо потрібно вивчити діалог чи складну фразу, розіграйте сценку. Ось побачите, все запам'ятається разюче швидко. 5. Слухайте себе. Вивчивши якусь інформацію, наговоріть її на диктофон. А коли будете засипати, тихенько включите цей запис - потрібно саме спати під неї. Це приголомшливо дієвий спосіб для того, щоб закріплювати вже знайомі, але погано запам'ятовуються речі. 6. Не сидіть на місці.Вчіть вірші, підручники та доповіді, навертаючи круги по кімнаті. Справа в тому, що ходьба активізує роботу мозку, і ваша здатність до запам'ятовування значно збільшується. 7. Змініть обстановку. Якщо за один вечір потрібно підготуватися до двох іспитів робіть це в різних кімнатах. Інформація, яку ми запам'ятовуємо при різних обставинах, не перемішується в голові. 8. Викидайте слова. Супер спосіб для того, щоб вивчити великий обсяг злитого тексту, наприклад, слова пісні або доповідь. Перепишіть цей текст, залишивши від кожного слова тільки першу букву, і вчіть його, намагаючись згадувати ці слова. Природно, спочатку доведеться заглядати в оригінал, але в підсумку вам буде достатньо глянути на усічений варіант і текст моментально спливе в пам'яті. Таку шпаргалку дуже зручно брати з собою. 9. Спіть більше. Чим довше ви будете спати після того, як щось вивчили, тим краще будете пам'ятати цю інформацію на ранок. А безсонні ночі, навпаки, значно погіршують пам'ять. Краще поспати пару годин перед іспитом, ніж намагатися вивчити ще «пару білетів». 10. Займіться спортом! На цю тему проводилося дуже багато досліджень, і всі підтвердили: аеробні вправи покращують мозковий кровообіг і пам'ять. Займіться Fit-bo або потанцюйте перед тим, як сісти за книги.
Як стати приємним співрозмовником? Мистецтво діалогу Уміння правильно вести діалог чи , простіше кажучи , вміння спілкуватися – ключ до всіх дверей в нашому житті , чарівна паличка для виконання всіх бажань . Так давайте зараз зробимо перший крок у цей бік і розглянемо основні правила успішного діалогу та продуктивного спілкування. Ми підкажемо вам , як зробити діалог з монологу , як бути , якщо розмова не клеїться і як поліпшити свої навички спілкування.
Хороший співрозмовник Багато тренерів з ораторського мистецтва та з ведення діалогу кажуть, що оволодіння цим мистецтвом починається не з техніки самої розмови , а з загального ставлення до людей і до свого співрозмовника зокрема. Хороший співрозмовник – це людина, якій цікаве життя у всіх його проявах , тому він може відмінно вести розмову і про розробку вічного двигуна , і про суміші для немовлят. Якщо у вас немає живого інтересу до життя , допитливості у всіх сферах , спраги знань , то ви зможете освоїти мистецтво діалогу тільки технічно , а задоволення отримувати від цього процесу вам буде важко . В цілому, всі правила можна підвести під одну пропозицію : намагаючись показати співрозмовнику інтерес до розмови і свою прихильність до нього самого , ви народжуєте в ньому інтерес і гарне ставлення до себе. Правила гарного співрозмовника : 1 . З будь-якою людиною , є про що поговорити Треба тільки знайти те , що її цікавить ! Відсоток людей , яких в житті не цікавить нічого , мізерно малий! Як мінімум , завжди можна поговорити про саму людину . Тому замість того , щоб сказати « З нею нема про що поговорити ! » , Краще сказати «У нас немає спільних тем для розмови ! ».
2 . Використовуйте прийом активного слухання Активне слухання – це спосіб показати співрозмовнику , що ви його слухаєте , чуєте і розумієте , про що він говорить. Для цього ви можете дивитися на співрозмовника , кивати , говорити слова типу « ага » або « так» , коротко коментувати окремі фрази оповідання ( «як здорово! » , «Ну треба ж! » , « А він ?”), Продовжувати за співрозмовника думку (коли все зрозуміло , можна разом з співрозмовником сказати кінцівку ) , допомагати знайти потрібні фрази або слова ( коли співрозмовник запнувся ) , задавати питання. Всією своєю поведінкою показуйте співрозмовнику , що вам цікаво , це буде надихати його продовжувати розповідь і спілкуватися з вами далі .
3 . Розмова для вас має бути цікавою Навіть якщо трапилося так , що ви змушені підтримувати розмову про нескінченно далеке від вас полювання , постарайтеся перейнятися темою і інтересом співрозмовника . Якщо людина говорить про те , що цікаво йому , але не відчуває зворотного зв’язку , то розмова довго не триватиме. Прийом « Скарбничка знань» : після розмови замість того , щоб сердитися на себе і на співрозмовника за даремний порожній вечір , скажіть собі , які знання йдуть у вашу скарбничку : як полагодити світло будинку , як ловити рибу або яким є образ середньостатистичного військового.
4 . Якщо співрозмовник вас не зрозумів , значить, ви неправильно висловилися Прийміть це просте правило , і вам буде простіше вести розмову : ви перестанете сердитися на співрозмовника за нетямущість або дратуватися від того , що розмова йде не туди .
5 . Посміхайтеся ! Посмішкою ви показуєте свою прихильність і відкритість до людини – це відмінна платформа для діалогу. До речі , посмішка відчувається навіть по телефону , перевірено!
6 . Викорінити займенник «я» з діалогу ! Всі люди за природою егоїсти , і всім цікаво слухати тільки про себе , в усякому разі , по початку . Якщо ви в оповіданні говорите про себе , змініть форму висловлювання : замість « я здивована » можна сказати « дивно » , замість « я хочу » – « мені хочеться ». Таким чином , трохи змінюється відтінок висловлювання.
7 . Називайте співрозмовника по імені Вчені говорять , що приємніше звуку власного імені , знайти щось важко . Використовуйте це!
8 . Говорите мовою співрозмовника При знайомстві , вибирайте легкі теми , задавайте прості запитання. Навіть якщо ви знаходитесь на науковому з’їзді , не починайте розмову зі складних тем , почніть з чогось простого ( « звідки ви » , «як давно ви » і т.д.). Складні теми часто змушують співрозмовника , особливо не надто вам знайомого , напружуватися.
9 . Говоріть просто і зрозуміло Поважайте співрозмовника , не навантажуйте свою промову складними словами , термінами , оборотами. Навіть якщо у нього п’ять вищих освіт , навряд чи йому захочеться лізти в суть вашої пропозиції через нетрі іносказань і модерних слівець . Навіть Ейнштейн заповів нам спрощувати все, що тільки можна. Пам’ятайте , навіть на глубоконаукові теми можна говорити на « людській » мові. Не намагайтеся формою розмови надати собі статусу. Розумна людина в будь-якому випадку зрозуміє , що ви з себе представляєте . (звичайна приятельська бесіда) : « Знаєш, який найпопулярніший соціальний ліфт , який доставляє в політичну еліту , крім наведених в аналізованому тексті , партійної діяльності та держслужби ? ». Переклад – «А знаєш , як найчастіше люди потрапляють на верхівку політики , якщо вони не перебувають на держслужбі або в партії? » З розмови з одним , Любов .
10 . Не давайте непрошених рад Якщо людина не просить у вас поради , значить вона йому не потрібна , і їй просто потрібно висловитися . Якщо ви будете давати непрохані поради , ваш співрозмовник відчує , що ви ставите себе вище за нього , вважаєте себе розумнішими , а це відбиває тягу до спілкування.
11 . Не перебивайте Часто нам хочеться увірватися в середину розмови вигуком: «Так, так , а у мене теж так було! » Або чимось подібним. Дослухайте співрозмовника , дайте йому відчути , що його слова для вас значимі і цікаві.
12 . Дотримуйтесь кордону Звертайте увагу на допустиму межу того , про що можна говорити з цією людиною і / або в цій обстановці і / або в цей час. Наприклад , на весіллі не завжди доречно підходити з розмовами про себе , на зборах клубу любителів пива ви не викличете захоплення, якщо будете говорити про шкоду напою , нехай навіть беззлобно і науково обгрунтовано. Як продовжити бесіду Корисні технічні прийоми для продовження бесіди : Освоєння загальних правил і рекомендацій щодо ведення діалогу , безумовно , займе якийсь час. Щоб полегшити вам завдання щоденного спілкування , ми пропонуємо кілька дуже простих технік , які допоможуть знайти спільну мову з співрозмовником і врятують навіть саму безнадійну розмову (спілкування із серії « з ним абсолютно нема про що поговорити »).
Отже , якщо розмова не клеїться , співрозмовник відповідає вам односкладово , тема вас не дуже захоплює , то ви завжди можете використовувати 3 простих прийома . Розглянемо їх на простому прикладі: ваш співрозмовник – нудна людина , він дає односкладові відповіді , не цікавиться вами. Розмова не клеїться , співрозмовник повідомляє вам , що працює поштовим кур’єром .
1 . Прийом запитань Якщо ви зовсім не можете прокоментувати те , що говорить співрозмовник , озбройтеся чарівними питаннями «як ? , Коли ? , Хто ? , Куди ? , Що ? , Чому? , Де ? ». Просто пробуйте підставити кожне питальне слово і думайте , за що зачепитися в самому питанні . приклади : «Як вам така робота , напевно, це важко? » , «Як довго ви там працюєте? » , «Де б ви хотіли працювати? » , «Які газети ви найчастіше доставляєте ? » , «Що краще виписувати зараз люди ? ».
2 . Прийом ланцюжка Добре використовувати цей прийом після того , як ви набрали інформації у відповідях на свої запитання. Зачепившись за якусь інформацію від співрозмовника , переводите розмову на іншу тему. Якщо ж інформації недостатньо , задавайте ще питання . Але не перетворюйте це в допит. приклади : « Так, важко , весь час на ногах , і сумки важкі часто » – «Ви , значить, дуже втомлюєтеся на роботі. А як Ви вважаєте за краще відпочивати , розслаблятися ? Ви , напевно, не шанувальник активного відпочинку? » «Працюю з 20 років » – « З 20 років? Це Ваша перша робота ? Кажуть , на першій роботі люди часто довго не затримуються , як Ви думаєте ? ». « Виписують « Міські новини »та різні політичні газети » – « Міські новини – це цікава газета. До речі , про міські новини , Ви чули , що в суботу буде великий концерт на головній площі ? Ви підете? » Далі по цьому ланцюжку можна перевести розмову до чого завгодно: де співрозмовник бував , чи він одружений , які у нього погляди на сімейне і суспільне життя і т.д. Іншими словами , цей метод можна назвати «методом тику» : міняючи теми , ви збільшуєте ймовірність потрапити в потрібну , з якою розмова нарешті перетвориться на нормальний діалог.
3 . Прийом звернення уваги на реакцію Якщо людина не звертає уваги на ваші спроби зав’язати нормальну розмову , вважає , що це ви повинні його зацікавити і веселити , то ви завжди можете задіяти його у вирішенні цього питання . Отримуючи прямі запитання , ледачі співрозмовники або включаються в розмову, або зовсім ухдять від неї. Нам підходять обидва варіанти. Звертайте увагу на те , ЯК він говорить , на його жести. Питання можна ставити з посмішкою. приклади : «Ви завжди так небагатослівні ? Ви так задумливо дивитеся удалину , коли я задаю Вам питання . Вам так простіше сконцентруватися або Ви втомилися ? » , «Може , у Вас щось трапилося ? » , «Ви дивіться на мене з такою зацікавленістю , але так знехотя підтримуєте розмову , я навіть не знаю , як себе вести ». Або ж просто звертайте увагу на те , ЯК людина говорить . Якщо він говорить голосно , запитаєте , чому для нього так значимо те, про що йде мова. Якщо він говорить із сумом або стисненням , прокоментуйте це .
Фрази , які краще не використовувати в діалозі 1 . «Скажи що-небудь» , «Не мовчи , будь ласка! » Краще скажіть що-небудь самі , а якщо розмова зайшла в безнадійний глухий кут , то , може , є сенс її припинити . У будь-якому разі, не змушуйте людину відповідати: «Що-небудь » , він може відчути себе нерозумно і ніяково . 2 . «Ти не правий! » У кожної людини власна правда , і не вам розставляти оцінки і судити . Поцікавтеся краще , чому людина прийшла до такого висновку , можливо , його історія вас здивує , і ви навіть вирішите в чомусь з ним погодитися. Головне – бути відкритим до зміни думки і нової інформації. 3 . «Я ж казала ! » , «Я тебе попереджав ! » Ваш співрозмовник бачить свою помилку і , використовуючи такі фрази , ви робите йому болючіше. Дозвольте кожному здійснювати свої помилки , в цей раз ви вгадали , завтра , можливо , вгадає він. Самостверджуватися за рахунок чужих промахів – підліткова поведінка . 4 . «Ти все переплутав ! » , « Ти запізнилася ! » І т.д. Якщо ви не хочете перейти до конфлікту , то зверніть увагу на свої почуття , які народилися після вчинку вашого співрозмовника. У відповідь на ваші емоції він завжди зможе запропонувати поважні причини , які змусили його так вчинити , і вийде суперечка . Але оскаржити ваше ставлення до ситуації співрозмовник вже не зможе. Приклади заміни: «Ти все переплутав ! ” = ” Я засмучена, що так вийшло» , « Ти запізнилася ! » = «Шкода, але тепер ми не встигнемо зробити все те , що запланували ».